БУГАГА. ой. извините, прорвалось. цитирую дальше
вы думаете, умиляться торнадовцам, это что-то новое в истории? пфф. если бы. .
"Ще один важливий для зрозуміння характеру Петра Яцика і його громадянських настанов момент – справа Івана Дем'янюка, якому інкримінувалися чужі злочини проти єврейського народу і над яким чинили неправедний суд. Чимало газет тоді поспішили змалювати образ страшного головоріза «Грозного», що його автоматично ототожнювали з Дем'янюком. Для деяких авторів це стало темою узагальнень про нібито одвічний, нібито вроджений антисемітизм українського народу. Що може зробити преса – Яцик добре знає: щоденно повторюючи одне й те саме, вона здатна переконати читача, буцімто біле – насправді чорне, а кому видається інакше – той просто дальтонік.
Це була та критична для всього українства ситуація, коли Петро Яцик одразу ж відчув: він не повинен стояти осторонь. Річ уже навіть не в самому Дем'янюкові, бо є спроби шельмувати весь український народ. Деякі автори статей в авторитетних англомовних газетах уже дописалися до того, що погромниками єврейства були і Богдан Хмельницький, і Симон Петлюра, а не Гітлер;проти самого українського імені запрацював потужний ідеологічний прес."
вот Петро Яцык вііііідчуууув! и плевать ему там на суды самих (страшно сказать) самих Штатов, Германии . что там их следствие, если ОН ТАК ЧУВСТВУЕТ. ну вы в курсе, если фанат чувствует, то это безвариантно. Его не интересует правда, его интересует идея в его пещерной голове: мысль о том, что если украинцы не будут подписываться за преступников, то будут выглядеть более цивилизовано, это не для этих ментальностей. и Петлюра не громил, и Колиивщина - это они всё сами. и яцык с немцами во второй мировой цветочки сажали, ага.
"дехто з обережних обережників наполегливо йому радив: «Не ризикуй, усе якось обійдеться без тебе». Та коли йшлося про репутацію всього українського народу, Яцик не міг мовчати. Якби він заховався від тих колізій і промовчав, то не був би Яциком.
Він очолив комітет оборони Івана Дем'янюка і виступив із статтею «Виконаймо наш обов'язок», зверненою до всього українства. Були там такі слова:
«Нас оскаржили як українців, тому байдуже, чи хтось католик, православний чи євангелик, байдуже, яка в кого політична симпатія чи скільки поколінь хтось у Канаді, Австрії або США; як українці, ми повинні стати всі разом і подбати, щоб наші внуки і правнуки не терпіли за нашу нинішню легковажність у цій важливій справі. Замало нарікати на зовнішні сили, кожний повинен запитати себе особисто: що я зробив(ла), щоб оборонити мого брата українця, і чи я справді не міг зробити більше?
Коли зважити, що 12 апостолів збудували величну християнську церкву, то скільки більше нас тут сьогодні. Коли б так наші владики, священики, професіоналісти, студенти, усі люди, котрі мають доступ до мідії, до політиків в урядах, до-ложили трохи зусиль…
Тут не треба складати «тіло й душу», треба лиш трохи праці й трохи грошей. Правда є по нашому боці, треба лиш здобути для себе і своїх нащадків завтрашню справедливість.
Запевняю вас, якщо ми всі від завтрашнього дня докладемо більше зусиль, ми відвернемо напасть від себе і від наших нащадків і ввійдемо до історії чистими, такими, яки ми є, бо тюрем і концтаборів ми не будували і нікого в них не вбивали. Доклавши ще трохи зусиль, ми виграємо змаг за справедливість і будемо мати вдоволення, що виконали обов'язок перед немічним братом, перед нашою церквою, перед Богом та історією».
"Чимало часу і сил віддав він справі оборони Івана Дем'янюка. Промовляв у різних українських громадах, збирав кошти для створеного з цією метою фонду. Віддавався тому сповна, оскільки не вміє робити щось упівсили, просто так, для годиться (і вельми недолюблює таку рису в інших). Якщо дехто відмахувався: це, мовляв, мене не обходить, суд розбереться, то Яцик слушно акцентував: «…спочатку це була справа Дем'янюка, якого ніхто не знав, опісля вона стала справою українською (бо цього хотіли обвинувачі!), тепер ця справа нас усіх переросла й стала справою міжнародної справедливості».
А ще Яцик не міг утриматися від різких докорів українцям за їхню кволу участь у конкретних справах оборони Дем'янюка. Звернувся він, наприклад, до СФУЖО з ідеєю, аби Федерація перебрала на себе функцію писання листів до відповідних інституцій. Переконаний: аби така потреба постала перед єврейським жіноцтвом, воно завалило б ті інституції тоннами листів. І писали б їх доти, доки не вирвали жертву з пазурів несправедливості на волю. А що ж наше славне жіноцтво? Аж такою активністю воно, на жаль, похвалитися не може". 
ну куда там судам Штатов, Израиля и Германии. они ж лохи, кремлевские агенты. главное, Яцык видчував. ну и идея у него, ага.
Отредактировано Sonya (2016-08-10 21:52:20)
) 
